Щороку з мапи України зникає близько 30 сіл, а загалом, за останні 10 років – понад 260 сіл.
Серед сільських поселень України майже 35% становлять малі села (84% з них — так звані «вимираючі» села), 25% — середні, 40% — великі села (у них зосереджено 80% сільського населення).
Складна економічна, соціальна і психологічна ситуація, яка сьогодні домінує на селі викликана цілою низкою факторів, це і загальний кризовий стан в економіці країни, і недоліки реформування аграрного сектору, і передача об’єктів соціальної сфери сільськогосподарських підприємств до державної та комунальної власності без належного фінансування їх утримання. Однак головною причиною занепаду села в Україні є відсутність достатньої кількості робочих місць, необхідних для забезпечення добробуту населення.
Щоб зазирнути у історичне минуле села, скористаємось інформацією, яка наведена у сайті «Педагогічне краєзнавство».
Село Дубова розташоване по обох берегах середньої течії річки Ятрані (притока Синюхи), на відстані 20 км від м. Умань. Перші згадки про село датовані 1515 роком, а в документальних джерелах воно згадується з 1730 року. Назва Дубова, асоціюється з масштабними насадженнями дубових лісів, або хоча б просік. Навіть місцева легенда вказує на те, що поблизу дубового лісу, перші поселенці заснували осаду і назвали її Дубова. Але дубів – дерев родини букових, у цьому краї дуже мало. Ще за часів володарювання Уманщиною (у 17 ст.) магнатом Калиновським, а з 1726 р. Потоцьким, лісові угіддя зазнали величезного нищення задля поташу, який так дорого купували у Західній Європі.
