вівторок, 29 листопада 2016 р.

Децентралізація влади - проблеми та перспективи

   
     


            


    




                                
    Щороку з мапи України зникає близько 30 сіл, а загалом, за останні 10 років – понад 260 сіл.
    Серед сільських поселень України майже 35% становлять малі села (84% з них — так звані «вимираючі» села), 25% — середні, 40% — великі села (у них зосереджено 80% сільського населення).
    Складна економічна, соціальна і психологічна ситуація, яка сьогодні домінує на селі викликана цілою низкою факторів, це і загальний кризовий стан в економіці країни, і недоліки реформування аграрного 
сектору, і передача об’єктів соціальної сфери сільськогосподарських підприємств до державної та комунальної власності без належного фінансування їх утримання. Однак головною причиною занепаду села в Україні є відсутність достатньої кількості робочих місць, необхідних для забезпечення добробуту населення.
    Крім того, основними проблемами сільського розвитку залишаються нестабільні умови і організація праці, низькій рівень побутових умов, нестійке матеріальне забезпечення, неякісні житлові умови, занепад інженерної інфраструктури, що створює передумови для росту міграційного потенціалу сільських мешканців і нестійкого сільського розвитку. 
    Треба зазначити, що в селі рівень розвитку людського капіталу низький, тому що доступ до базових можливостей реалізації людського потенціалу: освіти, медичного обслуговування, нормальних житлових умов, об’єктів соціальної інфраструктури та соціальних послуг – незадовільний й значно нижчий ніж у містах.
    Концепція розвитку сільських територій передбачає створення умов для забезпечення комплексного розвитку сільських територій в інтересах суспільства, на основі нарощування людського і соціального капіталу та розвитку партнерства держави та бізнесу.
    В краще майбутнє зайти строєм неможливо. На практиці цю тезу довела «перебудова», що зламала радянське життя, але так і не змогла модернізувати суспільство. Якщо від зрівнялівки та придушення особистих свобод раптом перейти до індивідуалізму, конкуренції, приватної власності, то не варто сподіватись, що суспільство зразу стає вільним і відкритим, а люди розумними, ініціативними, чесними. В цих умовах, поведінка людини стає непередбачуваною, суспільство не керованим, а бюрократична машина держави безсилою. Зіткнення колективних та індивідуальних інтересів робить соціальну катастрофу неминучою.
    Єдина можливість гармонізувати процеси модернізації суспільства – це обрати шлях розвитку за принципом: «хай розцвітає кожна квітка». Іншими словами, хай розвивається будь яка ініціатива, будь якак ідея, будь яка ідеологія, яка знаходиться в межах законності, приваблює людей спонукає їх чесно працювати в суспільних та особистих інтересах. З часом, усі ці струмки мілких складових розвитку зіллються в один потік й суспільство перейде на новий рівень самоорганізації соціума. Тільки тоді, з’явиться можливість для належної оцінки конкретної спроби його модернізації.
    Децентралізація влади – це теж спроба модернізації суспільства, хоч і на іншому рівні, значно меншому. Але й на цьому рівні нав’язувати зверху своє бачення модернізації – це хибний шлях. Хоча б тому, що влада – це специфічний інструмент управління, який потрібен для досягнення цілей суспільства, а її ефективність залежить від рівня підтримки населення. Відомо, що при здійснені процесу управління передана зверху команда (вплив) викликає відповідну реацію знизу. При цьому, може бути реалізовано не те, що запропоновано верхами, а те, що сприймається низами.
    Стосовно сільських територій, державна стратегія та цілі їх розвитку оприлюднені у відповідній концепції. Нагадаємо, ця концепція передбачає створення умов для забезпечення комплексного розвитку сільських територій в інтересах суспільства, на основі нарощування людського і соціального капіталу та розвитку партнерства держави та бізнесу. При цьому, комплексний розвиток – це подолання існуючих проблем сільських територій, таких як: нестабільні умови і організація праці, безробіття, низькій рівень побутових умов, нестійке матеріальне забезпечення, неякісні житлові умови, занепад інженерної інфраструктури та інші.
    Нарощування людського і соціального капіталу, теж неможливо без підтримки «знизу». За визначенням, людський капітал – це здібності, які має людина від природи, а також знання та навички, які здобуваються завдяки освіті та досвіду.
    Враховуючи помилки «перебудови», а також державну стратегію розвитку сільських територій, можна зробити висновок, що важливим чинником забезпечення успішної децентралазації влади є підтримки цього процесу «знизу». Це означає, що об’єднання в громади має відбуватись за ініциативою населення конкретних сіл, а не нав’язуватись чиновниками.
    В межах «Програми кластерного розвитку територіальних одиниць та соціальних груп», перші кроки на шляху децентралізації влади «знизу» – це легалізація комітетів самоврядування різних рівнів, тобто органів самоорганізації населення.
    Рівень комітета самоврядування визначається рівнем територіальної одиниці села, в межах якої він існує. В умовах села, доцільно створювати комітети самоврядування в межах одномандатних територіальних виборчих округів по виборам депутатів (ТВО).
    Легалізація комітету самоврядування ТВО можлива за ініціативою більше половини виборців, які проживають на його території. Комітет смоврядування є ядром інформаційної спільноти територіальної одиниці села, яка є невід’ємною частиною територіальної структури села та осередком відкритої мережі розвитку села. Найменший осередок інформаційної спільноти – ініціативна трійка, діяльність якої здійснюється з метою підвищення людського та соціального капіталу села, а також вирішення проблем сталого розвитку села. Зокрема, з метою підвищення рівня освіти дорослих та дітей за допомогою універсальної освітньої технології навчання - методу проектів.
    У відкритих джерелах інформації можна знайти пропозиції чиновників по об’єднанню сіл у громади. Наприклад, в Уманському районі, в Дубівську територіальну громаду пропонуєтся об’єднати такі села: Дубова, Вільшанка, Вільшана Слобідка, Коржова, Коржова Слобідка, Острівець, Сушківка, Заячківка, Рогова. Які перспективи у цього об’єднання? Що таке об’єднання дає кожному з названих сіл, які проблеми вирішує?
    Відповідей на ці запитання нема, але їх ми можемо знайти разом, в межах цього проекту, Проекту, метою якого є створення інформаційної спільноти «Сталий розвиток села». Інформайійно-комунікативний майданцик згаданого проекту – це одноіменна групи ВК. Проект відкритий до співпраці. Приєднуйтесь, пропонуйте своє бачення проблем розвитку села, пропонуйте теми для обговорення існуючих проблем та шляхів їх вирішення, створюйте осередки мережі розвитку села. А ми допоможем.

Немає коментарів:

Дописати коментар