Процеси централізації та децентралізації притаманні будь-якій державі. У тому числі, державам, створенимм на пострадянському просторі. Це нормальні процеси вдосконалення системи управління державою та підвищення її ефективності. В той же час, деякі експерти та політики вважають децентралізацію реальною загрозою цілісності їх країн. Але децентралізація та дезінтеграція (розпад) – це різні поняття. Децентралізація – всього лише інструмент підвищення эфективності управління країною, який дозволяє реалізувати стратегію найменших політичних втрат.
Ця стратегія передбачає передачу повноважень, необхідних для вирішення місцевих проблем на найнижчий рівень управління з тих, де ці проблеми можуть бути вирішені.
Криза сучасного суспільства, як українського, так і російського, багато в чому обумовлена кризою управління. Управління у сучасному соціумі носить комплексний та вкрай ускладнений характер. Не ефективне управління країною призводить до надмірного розшарування суспільства на бідних та багатих, а це є небезпечною тенденцією, яка підтверджується світовою практикою. Ця практика доводить, що небезпека соціальних вибухів зростає, якщо розрив між доходами багатих та бідних перевищує 10 разів, а частка населення, яка має низькі доходи, нижче прожиткового мінімуму, перевищує 8%.
В Росії, на частку 10 % найбагатших росіян, припадає 30,5 % загального об’єму грошових доходів населення, на частку 10 % найбідніших -1,9 %. Це справжня прірва. По співвідношенню доходів, розподіляємих між найбіднішими та найбагатшими, російське суспільство давно перейшло поріг соціальної безпеки. Подібні проблеми існують і в Україні. Військовий конфлікт України та Росії, який не відповідає інтересам пересічних громадян, загострює соціальну напругу в суспільстві. Величезні кошти, які йдуть на війну, можна було б спрямувати на інші цілі. Наприклад, на будівництво сучасних доріг, модернізацію ЖКГ, покращення медичного обслуговування та інше. І в Росії, і в Україні є багато проблем, які заважають людям нормально жити. Війна у Донбасі не потрібна простим людям. Якщо «верхи» не можуть її подолати, одна надія на місцеве самоврядування, реформа якого та децентралізація є базовими умовами подолання цього військового конфлікту.
Стратегічна мета децентралізації - підвищення эфективності управління країною та зниження ризиківв її дезінтеграции (розпаду). У тому числі, усунення перекосів в розвитку территорій та соціума. По одному з визначень, соціум – це сформована система, яка відображає основні сфери соціального життя та має кілька складових. У тому числі, родинну, духовну, экономічну, соціальну, політичну та управлінську складові.
Ідеї викладені у «Програмі кластерного розвитку территоріальних одиниць та соціальних груп», спрямовані на поглиблення децентралізації. В межах цієї програми, децентралізація не обмежена рівнем громад, а продовжується на більш низьких рівнях терріторіальної та соціальної структури суспільства. По суті, ця програма є однією з складових стратегії розвитку «знизу», яка передбачає залучення населення, на засадах самоорганізаціі, у процеси розвитку суспільства. Об’єктами цього розвитку є територіальні одиниці та соціальні групи. Суспільству необхідна така система управління, яка буде адекватна сучасним тенденціям суспільного розвитку. Пошук та створення такої системи неможливий без використання процесів соціальної самоорганізації, які є фундаментальною основою еволюційних змін в суспільстві. На мікрорівні самоорганізазія пов’язана з функцією забезпечення безпеки та самозбереження.
Децентралізація можлива, коли є дві сторони, між якими перерозподіляються повноваження. Вищий рівень управління передає певні повноваження, а нижчий –має їх прийняти. Низові ланки процесу децентралізації - це комітети самоврядування різних рівнів. Наприклад, комітет самоврядування під’їзду багатоквартирного будинку. На низових рівнях децентралізації важливим фактором розвитку є ініціатива громадян, спрямована на вирішення існуючих проблем, а також на створення комітетів самоврядування (ОСН), які можуть прийняти певні повноваження у процессі децентралізаціі. Повноваження не можуть зависнути в повітрі. Якщо є орган місцевого самоврядування, який у процесі децентралізації, передає частину своїх повноважень на більш низький рівень управління, то на цьому рівні, має бути ланка місцевого самоврядування, яка може їх прийняти. Згідно з законодавством України, територіальні одиниці можна визначити як елементи территоріальної структури міста або села, в межах яких можуть бути створені органи самоорганізаціі населення (комітети самоврядування).
Інформаційне забезпечення процесів розвитку низових ланок місцевого самоврядування, а також сприяння більш глибокій децентралізаціі, в межах «Програми кластерного розвитку территоріальных одиниць та соціальних груп», відбувається через інформаційні спільноти розвитку. Як вже зазначалося, ці спільноти є відкритими мережами розвитку. Нагадаємо, розвиток ми розумієм як подолання існуючихих проблем, а мережі розвитку є інструментом, що дозволяє це зробити.
Найменшим осередком мереж розвитку є ініціативна група (трійка, пятірка, десятка), стартером самоорганізаціі якої є спільна проблема. Наприкдад, проблема зниження витрат на опалення багатоквартирного будинку. Для більш зрозумілого пояснення процесу самоорганізаціі осередків інформаціної спільноти, скористуємось графічною моделлю цього процесу. Наприклад, на рівні під’їзду багатоквартирного будинку, в якому є 36 квартир, а також живе 100 виборців (дивись малюнок). Ініціатором самоорганізаціі інформаціоної спільноти є участник (вузел), позначений точкою 1. Для виникнення першого осередку розвитку 1-2-3, який може згодом перетворитичсь в мережу розвитку під’їзду, ініціатору самоорганізаціі треба сформулювати спільну проблему, обговорити варіанти її вирішення з сусідами, а також узгодити спільні та особисті інтереси кожного партнера (вузли 1,2,3). Потенціальні партнери по реалізації стратегії розвитку суспільства «знизу», це ті, хто готовий створювати та розвивати осередки інформаційної спільноти. За визначенням, розвиток - це перехід об’єкту розвитку з поточного стану в новий, більш кращий. Потенціал одного осередку розвитку занадто низький, він недостатній для вирішення проблем, які є стартером самоорганізації інформаційних спільнот. Для вирішення цих проблем треба створювати нові осередки, а для цього потрібні нові партнери. Побудуваши комунікації ще с двома партнерами (вузли 4, 5), ініціатор самоорганізаціі інформаційної спільноти може створити другий осередок 1-4-5. Об’єднання кількох осередків в єлементарну мережу розвитку та в мережі більш вищого рівня відбувається у процесі їх спільної діяльності. На першому етапі самоорганізаціі інформаційної спільноти єдиним джерелом фінансування спільної діяльності є внески партнерів. Ці внески є проявом ефективності комунікацій – незримих зв’язків, які об’єднують окремих учасників мережі розвитку в єдину команду: осередок розвитку, ядро інформаційної спільноти, оболонку ядра, оболонку інформаційної спільноти під’їзду. На малюнку ядро, оболонка ядра та оболонка інформаційної спільноти під’їзду виділені відповідно жовтим, помаранчевим та зеленим кольорами. Внески учасників процесу самоорганізаціі є «інвестиціями» в своє краще майбутнє. Ці внески є внутрішнім джерелом фінансування розвитку, а також джерелом спільної власністі осередку або мережі розвитку. Управління спільною власністю мережі розвитку здійснюється її координаторами, уповноваженими вищим органом управління – загальними зборами мережі розвитку, відповідного рівня. Якщо «зверху» йде процес децентралізаціі – передача повноважень зверху вниз, то «знизу» йде процес інтеграціі спільноти – передача повноважень знизу вверх. На відповідному рівні ці процеси зустрінутся.
При досягненні чисельності ініціативної групи, яка має в свому складі більш ніж 50% виборців, проживаючих в під’їзді, можна легалізувати нову організаційну оболонку інформаційоної спільноти під’їзду - комітет самоврядування під’їзду. Це найнижчий рівень місцевого самоврядування, а також найнижча ланка процесу децентралізаціі.
До легалізаціі комітета самоврядування, організаційною оболонкою осередків інформаційної спільноти, може бути громадська організація. Бюджет інформаційної спільноти, відповідного рівня, складається з вступних та членських внесків її учасників, за виключенням 10%, які необхідні для утримання організації, що виконує функції організаційної оболонки. Так як, публікація може бути корисна в будь якій країні пострадянського простору, то оцінку потенціалу мережі розвитку (її бюджет) будемо здійснювати у конвертованій валюті. Наприклад, у доларах США.
Якщо величина одного внеску становить 5$, то річний бюджет інформаційної спільноти (мережі розвитку) під’їзду, на рівні окремого осерелку становить 175 $, на рівні ядра інформаційної спільноти під’їзду – 290 $, на рівні оболонки ядра (23 учасника) - 1345 $.
Легалізація комітету самоврядування (51 учасник) дозволить, збільшити річний бюджет мережі розвитку під’їзду до 2900 $. Але і цієї суми недостатньо для вирішення проблеми зниження витрат на опалення.
Знизити ці витрати можна шляхом реконструкції системи теплопостачання під’їзду, з установкою індивідуального теплового пункту (ІТП). З досвіду експлуатаціі ІТП, в залежності від типу будівлі, теплового навантаження та використаного обладнання ці витрати можна знизити на 10 – 30 відсотків, а при утеплені під’їзду – на 50 відсотків. Для встановлення ІТП в під’їзді, його інформаційній спільноті треба мати бюджет в межах від 1900 $ до 19000 $. Припустимо, у нашому випадку нам треба 4000 $. Тоді, мы маємо дефіцит бюджету інформаційоної спільноти розміром 1100 $, який необхідно покрити за рахунок зовнішніх джерел. До питання відшкодування дефіциту бюджета вернемось трохи пізніше, а зараз відзначимо, що дефіцит бюджету не єдиний бар'єр, який заважає негайно почати реконструкцію системи теплопостачання. Крім грошей, треба ще й повноваження, пов'язані з цією реконструкцією. Створивши комітет самоврядування під’їзду, ініціативна група може подолати обидва ці бар'єри. Повноваження необхідні для проведення реконструкції, можна отримати у процесі децентралізації, а відшкодування дефіциту бюджета – в межах регіональних та міських програм енергозбереження. Ми вже знаємо, що нам треба залучити з інших джерел 1100 $. Це можна зробити в межах місцевої програми енергозбереження, яка є частиною програми енергозбереження більш високого рівня. Наприклад, обласної. Розробка місцевих програм розвитку та забезпечення їх фінансової підтримки з регіональних або міських бюджетів – це одне з головних завдань комітета самоврядування.
Регіональний або міський бюджет – не єдине джерело фінансування місцевих програм. Перерахуємо деякі варіанти такого фінансування.
По-перше, можна залучити внутрішніх приватних інвесторів, тобто сусідів по під’їзду, які на умовах відповідних угод, можуть інвестувати в розвиток під’їзду необхідну сумму або її частину. Припустимо, що інвестування відбувається на умовах забезпечення, на термін дії угоди, доходів на інвестиції у розмірі 50 % відсотків з суми економії витрат під’їзду на опалення, яка передбачена проектом реконструкції. Припустимо, таких інвесторів знайшлось 5 і вони інвестували по 200 $ кожен. Тобто, разом – це поповнення бюджету інформаційної спільноти на1000 $.
По-друге, на тих же умовах, можна залучити гроші зовнішніх приватних інвесторів, тобто мешканців сусідніх під’їздів або сусідніх будинків. Для цього достатньо знайти за межами під’їзду своїх однодумців та створити осередок розвитку сусіднього під’їзду або будинку. Деталі взаємних зобов'язань, в межах інформаційної спільноти розвитку під’їзду, багатоквартирного будинку, кількох сусідніх будинків (виборчої дільниці) можна закріпити відповідними угодами, термін дії яких може становити 1-5 років. Залучення, 5 нових партнерів, які є ще й інвесторами дозволяє отримати поповнення бюджету інформаційної спільноти за рахунок вступних та членських внесків на 325 $, а за рахунок інвестиційних внесків, по 200 $ з кожного інвестора, ще на 1000 $. Таким чином, можна додатково залучити 2325 $ (1000 $ - внутрішні приватні інвестори, 1235 $- зовнішні приватні інвестори), тобто збільшити річний бюджет мережі розвитку під’їзду з 2900 $ до 5225 $. Цього достатньо для розробки та реалізації проекту реконструкції системи опалення підїзду.
По-третє, інформаційна спільнота під’їзду може створити спеціалізовану організацію – енергосервісну фірму, через яку на комерційній основі, можна залучити, для фінансування місцевих програм розвитку, кредити або гроші співласників свого і сусідніх будинків.
В будь якому випадку, інвестиції в місцеві програми енергозбереження вигідні всім: і державі, і регвону, і місту, і приватним інвесторам, і самим мешканцям. За рахунок доходів на свої інвестиції приватні інвестори можуть знизити свої витрати на опалення, незалежно від місця їх проживання. Окупність інвестицій приватних інвесторів 6-8 років.
Можна обрати й інший шлях. Не залучати інвестиції, а підвищувати вплив виборців на владу, для забезпечення фінансування місцевих програм розвитку з міських або обласних бюджетів розвитку. Виборці, мають найбільший вплив на владу на виборчій дільниці, коли віддають свій голос за певну політичну силу або кандидата мажоритарника. Тому, щоб не помилитись виборцям треба оцінювати політиків по їх діяльності на місцевому рівні, на рівні окремих елементів територіальної та соціальної структури країни, на рівні територіальних одиниць та соціальних груп. На відміну від макроекономічних показників розвитку країни, показники місцевого розвитку більщ зрозуміді для більшості виборців. Тому, показники розвитку територіальнмх громад та їх елементів (терниторіальних одиниць та соціальних груп) можуть бути критеріями, які визначають оцінку діяльності політсил чи окремих політиків. Щоб збільшити свій вплив на владу виборці мають потребу в консолідпції. За визначенням, консолідація – це об'єднання, яке відбувається навколо певної ідеї або програми. В контексті нашої теми, консолідація виборців може відбуватись в межах «Програми кластерного розвитку територіпльних одиниць та соціальних груп». Ця програма передбачає створення комітетів самоврядування територіальних одиниць. У тому числі, комітетів самоврядування виборчих дільниць. Щоб створити такий комітет треба мати підтримку більш 50 % виборців, які проживають в межах виборчої дільниці. Згідно з законодавством України виборчі дільниці можуть бути малими – з чисельністю виборців до 500 осіб , середніми - з чисельністю виборців від 500 до 1500 осіб, та великими – з чисельністю виборців понад 1500 осіб. Таким чином, для легалізації коміттету самоврядування малої виборчої дільниці необхідна підтримка 251 виборця, середньої – від 252 до 751 виборців, великої понад 751 виборців.
«Програма кластерного розвитку територіальних одиниць та соціальних груп» передбачає об’єднання осередків та мереж розвитку різних рівней та напрямків розвитку на рівні територіальних громад або їх окремих частин - територіальних одиниць та соціальних груп. Це об’єднання відбуваєтья, з використанням принципу «непротиріччя цілей», тобто їх сумісності. Цілі інформаційних спільнот різних рівнів (під’їзду, багатоквартиного будинку, виборчої дільниці, територіальної громади), а також їх елементів (осередків мережі розвитку, комітетів самоврядування різних рівней, тощо) мають бути сумісними, підпорядкованими їх спільній стратегії розвитку, що передбачає покращення якості життя громадян. Одним з таких показників є зниження витрат на опалення багатоквартирних будинків. Комітет самоврядування виборчої дільниці, може забезпечити, через своїх депутатів – партнерів по розвитку громади, фінансову підтримку місцевих програм розвитку, з регіонального або міського бюджету, У тому числі, місцевої програми енергохбереження, про яку ми згадували вище.
Важлими напрямками роботи комітету самоврядування виборчої дільниці є кілька напрямків.
По-перше, розробка місцевої програми енергозбереження та інцих програм розвитку своєї території, а також створення фонду розвитку, який фінансується з різних джерел. В умовах браку коштів багатоканальне фінансування, з різних джерел, прискорює процеси розвитку. Багатоканальне фінансування передбачає використання коштів внутрішніх та зовнішніх приватних інвесторів, бюджетів різних рівнів та комерційних структур, створених комітетом самоврядування або залучених до співпраці на умовах відповідних угод.
По-друге, створення фільтрів на виборчій дільниці, які пропускають у владу тільки тих кандидатів, що спроможні підтримати розвиток територіальних громад та їх частин.
По-третє, розвиток людського капіталу територіальної громади.
По-четверте, благоустрій своєї території та інше
Цей перелік можна подовжити, але це теми інших публікацій, які може ініціювати кожен, хто вважає стратегію розвитку суспільства «знизу», актуальною для кожного з нас.
Немає коментарів:
Дописати коментар